Понюхали свого пса і скривилися? Знайомо. Той специфічний “аромат” з пащі — одна з найчастіших скарг, з якими власники приходять до ветеринара. І тут важливо одразу розділити: легкий специфічний запах у собак є завжди, це нормально, вони не жують м’яту після їжі. А ось якщо запах різкий, гнильний чи хімічний — це вже сигнал, який ігнорувати не варто.
Найпоширеніша причина — зубний наліт і камінь
У 80% випадків неприємний запах з пащі у собаки — це банальна стоматологія. Наліт на зубах з часом твердне, перетворюється на камінь, під ним розмножуються бактерії. Продукти їхньої життєдіяльності і дають той самий гнильний сморід.
Особливо страждають дрібні породи — йорки, чихуахуа, пекінеси. У них зуби розташовані щільніше, наліт накопичується швидше, а власники часто просто не звертають уваги на пащу маленького собаки, поки не стане зовсім погано.
Якщо придивитися, можна помітити:
- жовтий або коричневий наліт біля ясен;
- почервоніння чи набряк ясен;
- собака може почати їсти обережніше, боляче жувати тверду їжу;
- іноді видно оголені шийки зубів.
Занедбаний зубний камінь з часом призводить до пародонтозу, розхитування і випадіння зубів. І це вже не просто про свіжість дихання — тварині банально боляче.
Проблеми з травленням
Якщо зуби виглядають більш-менш пристойно, а запах все одно є — варто подивитись у бік шлунково-кишкового тракту. Собаки з гастритом, панкреатитом чи проблемами печінки часто мають характерний запах з пащі, який важко переплутати з чимось іншим.
При захворюваннях нирок запах нагадує аміак або сечу. Це доволі тривожний симптом, з яким краще не зволікати — тягнути з візитом до лікаря в такому випадку небезпечно.
При цукровому діабеті у собак іноді з’являється солодкуватий, ацетоновий запах. Власники описують його як “запах гнилих яблук” або хімічний. Якщо додатково собака багато п’є, часто проситься в туалет і схудла попри хороший апетит — це привід терміново звернутися до клініки.
Що собака з’їла
Іноді все банальніше, ніж здається. Собаки — не найвибагливіші гурмани. Вони їдять те, що люди навіть в кошмарі не уявляють: залишки з сміттєвого баку, послід інших тварин на прогулянці, зіпсовану їжу, яку знайшли під кущем.
Такий “перекус” дає короткочасний, але дуже яскравий сморід з пащі. Зазвичай минає за день-два сам по собі, якщо не було серйозного отруєння. Але якщо собака після такого “делікатесу” ще й блює чи має пронос — варто показати ветеринару, щоб виключити інтоксикацію.
Стороннє тіло або травма в пащі
Застряглий шматок кістки між зубами, скалка, залишки іграшки — усе це може викликати запалення та запах. Собака при цьому часто треться мордою об підлогу чи лапи, менше їсть, може скиглити.
Варто оглянути пащу самостійно, якщо собака дозволяє. Іноді причину видно неозброєним оком — застряглу нитку, гілку чи навіть камінець. Якщо самостійно дістати не виходить, краще довіритись фахівцю, щоб не травмувати ясна ще більше.
Захворювання ясен і слизової
Гінгівіт, стоматит — теж часті винуватці. При запаленні ясен з’являється характерний кислий чи гнильний запах, ясна кровоточать, можуть бути виразки на слизовій. У собак старшого віку такі проблеми зустрічаються частіше, як і в цілому проблеми із зубами.
Автоімунні захворювання, грибкові інфекції ротової порожнини — рідше, але теж трапляються. Тут без огляду ветеринара і, можливо, аналізів не обійтись.
Коли варто йти до ветеринара негайно
Не кожен випадок вимагає термінового візиту, але є ситуації, де зволікати не можна:
- запах з’явився різко і посилюється щодня;
- собака відмовляється від їжі більше доби;
- є блювання, пронос, млявість;
- запах нагадує ацетон, аміак чи гниль;
- ясна кровоточать або видно виразки;
- собака худне без видимої причини.
Ветеринар зазвичай починає з огляду ротової порожнини, потім, за потреби, призначає аналізи крові, сечі, іноді УЗД. Стоматологічні проблеми часто потребують чистки зубів під наркозом — вдома камінь якісно не зняти, хоч би як старались.
Що можна зробити самостійно
Профілактика тут працює значно краще за лікування вже занедбаної проблеми. Кілька речей, які реально допомагають:
Чистити зуби собаці регулярно — так, це звучить дивно для тих, хто цього ніколи не робив, але спеціальні зубні пасти для собак (з м’ясним чи курячим смаком) і невеликі щітки-насадки на палець роблять процес не таким уже й страшним. Три-чотири рази на тиждень достатньо для профілактики.
Давати жувальні палички чи спеціальні косточки для чищення зубів. Вони механічно знімають частину нальоту, поки собака із задоволенням жує.
Слідкувати за раціоном — якісний корм без надлишку вуглеводів менше сприяє утворенню нальоту, ніж дешевий сухий корм з кукурудзою на першому місці складу.
Періодично оглядати пащу самостійно — раз на тиждень достатньо, щоб помітити зміни на ранньому етапі.
Регулярно відвідувати ветеринара для профілактичного огляду, навіть якщо нічого начебто не турбує. Раз на пів року — оптимально для дорослого собаки.
А якщо запах “риб’ячий”?
Окремо варто згадати специфічний рибний запах, який іноді йде не з пащі, а з ділянки хвоста — через закупорку параанальних залоз. Власники часто плутають джерело запаху і думають, що проблема саме в пащі собаки. Тут допомагає чищення параанальних залоз у ветеринара або грумера.
—
Неприємний запах з пащі у собаки — це не примха природи і не те, з чим просто треба змиритись. Найчастіше причина банальна — наліт чи камінь на зубах, і вирішується це чищенням у ветеринарній клініці плюс домашньою профілактикою. Але іноді запах — це перший сигнал про більш серйозні проблеми зі здоров’ям, тому ігнорувати його точно не варто. Краще один раз показати собаку лікарю і почути, що все гаразд, ніж потім довго лікувати занедбану хворобу.