Здоров'я тварин

Як підготувати квартиру до появи кошеняти

· 6 хв читання
Як підготувати квартиру до появи кошеняти

Кошеня з’являється в домі — і буквально за годину перетворює квартиру на смугу перешкод для самого себе. Маленькі коти лізуть куди завгодно, гризуть дроти, падають зі столів і застрягають за холодильником. Тому підготовку варто зробити заздалег

Найкраще все продумати ще до того, як тваринка переступить поріг. Пізніше, коли кошеня вже бігає квартирою, ловити його для перестановки меблів чи заклеювання розеток буде значно складніше.

Прибрати небезпечні дрібниці

Перше, з чого варто почати — огляд підлоги й нижніх полиць очима кошеняти. Присядьте навпочіпки і подивіться, що видно на рівні 20-30 см від підлоги.

Ось що зазвичай стає проблемою в перші тижні:

  • дроти від зарядок, ламп, роутера — кошенята обожнюють їх гризти;
  • дрібні предмети: гумки, шпильки, монети, ґудзики — усе, що поміститься в рот;
  • нитки, стрічки, тасьма від штор — котенята можуть проковтнути нитку, і це закінчується операцією;
  • пакети з ручками — задушливий ризик, особливо целофанові;
  • відкриті шафи з побутовою хімією внизу.

Дроти краще прибрати в кабель-канали або підняти повище на липучках. Коштує копійки, а нерви бережить неабияк. У мене знайомі якось не подумали про зарядку від телефону — кошеня перегризло провід за два дні, добре хоч без короткого замикання обійшлося.

Вікна і балкони

Окрема історія — вікна. Синдром “кота-парашутиста” не жарт: кошенята часто падають з висоти, намагаючись зловити голуба чи метелика за вікном. Москітні сітки тут не рятують — вони вилітають разом із твариною.

Якщо є балкон або вікна, що відчиняються нарозпашку, варто встановити анти-кошачі сітки (їх ще називають “антикошка”). Це міцна металева сітка, яка кріпиться зовні і витримує вагу тварини. Коштує недорого, а рятує життя.

Продумати місце для їжі та лотка

Продумати місце для їжі та лотка

Кошеня не повинно шукати миску по всій квартирі — воно ще погано орієнтується в просторі перших тижні два. Місце для їжі краще обрати одне і не переставляти.

Миски для їжі та води варто ставити подалі від лотка — коти інстинктивно не люблять їсти поруч із туалетом. Здається дрібницею, але саме через це багато кошенят потім відмовляються від їжі в неправильно облаштованій кухні.

Лоток теж потребує уваги. Для маленького кошеняти бортики мають бути низькими — щоб легко перелазити. Великий лоток для дорослого кота з високими стінками малюку просто не підійде, доведеться купувати окремо.

Наповнювач краще брати той самий, що використовував заводчик або притулок, звідки забрали тваринку. Різка зміна наповнювача — одна з частих причин, чому кошеня починає ходити повз лоток.

Виділити безпечну кімнату на перші дні

Це порада, яку часто ігнорують, а даремно. У перший день-два краще не пускати кошеня одразу по всій квартирі. Новий запах, нові звуки, незнайомі люди — стрес і без того великий.

Виберіть одну невелику кімнату (спальню чи кабінет), поставте туди лоток, миски, лежанку і кілька іграшок. Нехай кошеня освоїться на маленькій території, а вже потім поступово відкривайте двері в інші кімнати.

Так тваринка звикає поетапно, і шанси, що вона забиться в найдальший темний куток квартири і не буде виходити три дні, значно менші.

Захистити меблі та тканини

Захистити меблі та тканини

Кігтики в кошенят гострі, як голки, а бажання їх точити — вроджене. Диван, крісла, шпалери — все під загрозою вже з перших тижнів.

Подряпаний диван — це не примха характеру, а фізіологічна потреба тварини. Тому подряпини на м’яких меблях — питання не виховання, а правильної організації простору.

Що допомагає:

  • когтеточка (одна чи декілька) — краще поставити одразу біля дивана або крісла, куди тягне кошеня;
  • спрей-відлякувач для меблів на основі цитрусових запахів;
  • накидки на кути дивана в перші місяці, поки триває звикання.

Коврики та килими теж варто прибрати на час — на них зручно точити кігті, і привчити кошеня НЕ дряпати підлогове покриття складніше, ніж здається.

Прибрати рослини — не всі безпечні

Деякі кімнатні рослини токсичні для котів, і про це рідко думають заздалегідь. Лілії, наприклад, смертельно небезпечні навіть у невеликій кількості — пилок з квітки, потрапивши на шерсть і злизаний під час умивання, може викликати ниркову недостатність.

Список рослин, які краще прибрати з дому або поставити недосяжно високо:

  • лілії всіх видів;
  • діффенбахія;
  • філодендрон;
  • азалія;
  • олеандр.

Якщо є сумніви щодо конкретної рослини — краще звіритися зі списком токсичних для котів рослин ASPCA (він у вільному доступі онлайн) або просто прибрати з очей на перші місяці, поки кошеня не подорослішає й не стане обачнішим.

Підготувати спальне місце

Підготувати спальне місце

Кошеня спить багато — до 18-20 годин на добу, це нормально для малюків. Спальне місце краще підготувати заздалегідь, а не купувати щось на ходу вже після переїзду тварини.

Лежанка не обов’язково має бути дорогою — підійде навіть картонна коробка з м’якою тканиною всередині. Головне, щоб місце було в теплому куточку, подалі від протягів і батарей одночасно (перегрів для кошеняти теж небезпечний).

Деякі кошенята перші ночі скиглять, шукаючи маму і братів-сестер. М’яка іграшка або грілка, загорнута в тканину (без прямого контакту з шерстю, щоб не обпекло), часто заспокоює краще за будь-які вмовляння.

Заздалегідь купити необхідні речі

Список того, що варто мати вдома ще до приїзду кошеняти, не такий вже й довгий:

  • миски для їжі та води (краще керамічні чи металеві, не пластикові — на пластику швидше розмножуються бактерії);
  • лоток з низькими бортиками;
  • наповнювач (той самий, до якого звикло кошеня);
  • корм — той самий, яким годував заводчик, різку зміну раціону роблять поступово;
  • переноска для транспортування;
  • когтеточка;
  • кілька іграшок — м’ячики, пір’їнки на паличці, тунель;
  • щітка для вичісування (навіть короткошерстим кошенятам).

Переноску краще купити відразу — і не тільки для перевезення додому. Вона знадобиться для походів до ветеринара, а привчити кошеня спокійно заходити в переноску простіше, якщо вона стоїть удома як звичний предмет, а не з’являється раптово раз на рік перед стресовим візитом до лікаря.

Домовитися з іншими мешканцями квартири

Якщо в домі вже є інші тварини чи діти, варто заздалегідь обговорити правила поводження з кошеням. Малюки крихкі — необережне стискання чи падіння з рук може закінчитися травмою.

Дітям варто пояснити, що кошеня — не іграшка, і будити його, коли воно спить, або тягати за хвіст не можна. Здається очевидним, але на практиці саме через недогляд дорослих трапляється більшість дрібних травм у перші тижні життя кошеня в новій родині.

Якщо в домі вже живе дорослий кіт чи собака, знайомство краще проводити поступово, через закриті двері спочатку — нехай тварини звикнуть до запахів одне одного, перш ніж зустрінуться віч-на-віч.

—

Підготовка квартири до появи кошеняти — це не про ідеальний порядок, а про базову безпеку і комфорт для маленької істоти, яка щойно розлучилася з мамою і братами-сестрами. Прибрані дроти, сітки на вікнах, продумане місце для лотка і мисок, безпечна кімната на перші дні — усе це знімає добру половину стресу і для кошеняти, і для власника. А решта прийде з часом, методом проб і, чого гріха таїти, кількох подряпаних шпалер.