Почервоніння очей і сльозотеча у собаки — це не хвороба сама по собі, а симптом. Причому симптом настільки універсальний, що ховатися за ним може і банальна порошинка, і серйозна патологія на кшталт глаукоми. Тому перш ніж панікувати чи, навпаки, махати рукою — варто розібратися, що саме відбувається з очима вашого пса.
Почервоніння виникає через розширення кровоносних судин кон’юнктиви — тонкої слизової оболонки, що покриває око і внутрішню поверхню повік. Коли щось подразнює цю тканину, судини реагують миттєво. А сльози — це природний захисний механізм, яким організм намагається змити подразник або впоратися із запаленням.
Найпоширеніші причини
Алергія
Собаки страждають від алергій не менше за людей, тільки прояви можуть відрізнятися. Пилок, домашній пил, побутова хімія, новий корм чи навіть шампунь — все це здатне викликати почервоніння очей і сльозотечу. Часто до цього додається свербіж — пес треться мордою об меблі, лапами чухає морду, іноді чхає.
Сезонна алергія зазвичай виникає навесні чи влітку, коли цвіте амброзія чи інші рослини. Якщо помітили, що очі червоніють щороку в один і той же період — це майже точно вона.
Сторонні тіла і механічне подразнення
Найчастіша причина, з якою власники звертаються до ветеринара. Собаки бігають носом і мордою по траві, кущах, землі — і туди може потрапити буквально що завгодно: насінина, шматочок гілки, піщинка, шерстинка. Око починає активно сльозитися, намагаючись вимити чужорідний предмет, а кон’юнктива червоніє від подразнення.
Тут же варто згадати про війки, що ростуть неправильно (дистихіаз) — вони постійно труться об рогівку і викликають хронічне запалення. Зустрічається у пуделів, кокер-спанієлів, ши-тцу.
Породні особливості
Деяким собакам краснооко-слізливе життя буквально прописано анатомією.
- Брахіцефали (мопси, пекінеси, французькі й англійські бульдоги) мають випуклі, майже вибудувані очі та вкорочені носослізні канали. У них сльози часто не встигають нормально відводитися, тому очі постійно вологі, а іноді й запалені.
- Шарпеї та басенджі схильні до завороту повік (ентропіону) — коли край повіки загортається всередину і шерсть постійно дряпає рогівку.
- Кокер-спанієлі, бассет-хаунди, сенбернари — навпаки, страждають на виворіт повіки (ектропіон), через що око гірше захищене і легше пересихає та запалюється.
Якщо у вас саме така порода — регулярний огляд очей ветеринаром має бути звичною справою, а не приводом для тривоги раз на рік.
Кон’юнктивіт
Запалення кон’юнктиви — інфекційне, бактеріальне, вірусне чи алергічне. Симптоми схожі, але при бактеріальному кон’юнктивіті виділення зазвичай гнійні, жовтуваті чи зеленуваті, а не прозорі сльози. Собака може мружитися, уникати яскравого світла, а повіки — злипатися вранці після сну.
Травми рогівки
Подряпина від кігтя іншого собаки під час гри, гілка в кущах, навіть власна лапа під час чухання — і ось уже на рогівці мікротравма. Вона болюча, тому пес мружить око, з’являється сильна сльозотеча і почервоніння навколо. Іноді помітна легка каламутність рогівки — це вже привід не зволікати з візитом до клініки.
Сухість ока (синдром сухого ока, кератокон’юнктивіт)
Парадоксально, але хронічна нестача сльозної рідини теж може супроводжуватися періодичним почервонінням і навіть виділеннями — тільки густими, слизовими, а не водянистими. Найчастіше зустрічається у мопсів, ши-тцу, кавалер-кінг-чарльз-спанієлів. Око постійно подразнене через недостатнє зволоження, тому й червоніє.
Коли це вже серйозно
Є ситуації, де зволікання буквально коштує собаці зору.
Глаукома — підвищення внутрішньоочного тиску. Око при цьому не просто червоніє, а часто виглядає збільшеним, з розширеною зіницею, яка погано реагує на світло. Собака може скиглити від болю, ховати морду, відмовлятися від їжі. Це невідкладний стан — рахунок йде на години.
Увеїт — запалення судинної оболонки ока, часто вторинне на тлі інших захворювань (від інфекцій до аутоімунних процесів). Око червоне, каламутне, зіниця може бути звуженою і мляво реагувати на світло.
Проникаюча травма ока — якщо собака подряпала око гілкою наскрізь чи отримала удар, зволікати не можна взагалі. Навіть якщо зовні виглядає не так страшно.
Загалом, до ветеринара варто йти терміново, якщо:
- собака мружить око і явно намагається його не відкривати;
- виділення стали гнійними чи зеленувато-жовтими;
- рогівка виглядає каламутною або з’явилася білувата плівка;
- зіниці різного розміру;
- пес відмовляється від їжі, стає млявим чи агресивним при спробі торкнутися морди;
- почервоніння з’явилося раптово і супроводжується набряком повіки.
Якщо ж симптом легкий — трохи почервоніла кон’юнктива, поодинокі сльози, собака поводиться як завжди — можна почекати день-два, спостерігаючи за динамікою.
Що можна зробити самостійно
Перш за все — оглянути око при доброму освітленні. Обережно розсуньте повіки і подивіться, чи немає там сторонніх предметів, шерсті, що потрапила з нижньої повіки. Якщо бачите щось явне і воно легко видаляється вологою ватною диском — можна спробувати обережно прибрати. Якщо предмет глибоко чи собака сильно опирається — краще не ризикувати і їхати до лікаря.
Промивання фізрозчином (не водою з-під крана!) допомагає прибрати легкі подразники і зняти частину дискомфорту. Продається в будь-якій аптеці, коштує копійки, і мати його вдома для собаки — гарна звичка.
Ветеринарні краплі типу «Барс», «Бріліантові очі» чи інші протизапальні розчини можна використовувати лише після консультації з лікарем — самолікування антибіотиками наосліп часто маскує справжню проблему і затягує діагностику.
Не варто використовувати людські краплі для очей без призначення — деякі з них містять компоненти, шкідливі для собачого ока (наприклад, судинозвужувальні препарати від почервоніння у людей).
Профілактика
Регулярний огляд очей — раз на тиждень при купанні чи вичісуванні — дозволяє помітити проблему на ранній стадії. У порід із довгою шерстю навколо очей варто підстригати волосся, щоб воно не потрапляло в очі і не дратувало кон’юнктиву. Під час прогулянок у високій траві чи заростях краще уникати місць, де собака може отримати травму мордою.
Для брахіцефалів корисно завести звичку протирати складки навколо очей вологою серветкою — не тому, що це модно, а тому, що там накопичується волога і бруд, які провокують запалення.
Якщо у вашого собаки вже були епізоди почервоніння очей раніше — варто завести окрему картку спостережень: коли виникло, як довго тривало, чи були супутні симптоми. Це сильно допомагає ветеринару швидше поставити діагноз при повторному зверненні.
Червоні і слізливі очі у собаки — сигнал, який ігнорувати не варто, але й панікувати одразу теж немає сенсу. Уважно спостерігайте за станом тварини найближчі кілька годин: якщо симптом посилюється, з’являється біль чи виділення змінюють характер — час до ветеринара. У всіх інших випадках достатньо звичайного догляду і трохи уваги до дрібниць, які часто рятують собачий зір.