Прокинувся кіт, а очі мокрі, наче поплакав уночі. Знайома картина для багатьох власників. У більшості випадків це не привід панікувати — після сну виділення з очей у кота з’являються з цілком природних причин. Але іноді за цим ховається щось серйозніше, тому розбиратися варто.
Що відбувається насправді
Поки кіт спить, моргання практично відсутнє. А саме моргання розподіляє сльозову рідину по поверхні ока і зволожує рогівку. За кілька годин сну рідина накопичується у внутрішньому куточку ока, змішується з пилом, шерстинками, залишками епітелію — і от вранці ви бачите вологі підтіки чи навіть засохлі кірочки біля носа.
У короткошерстих порід це майже непомітно. А от у персів, екзотів, британців — набагато частіше, бо будова черепа і носослізного каналу в них специфічна.
Природні причини сльозливості
Найчастіше ранкова вологість очей — це просто фізіологія, і хвилюватись нема чого.
- Уповільнена робота слізних залоз під час сну накопичує рідину до моменту пробудження.
- Поза для сну. Якщо кіт спав, уткнувшись мордочкою в подушку чи в свою лапу, тиск на морду міг спровокувати посилене сльозовиділення саме з того боку.
- Сухе повітря в кімнаті, особливо взимку при увімкненому опаленні, дратує слизову і посилює виділення сльози як захисну реакцію.
- Порода. У кішок з приплюснутою мордочкою — мопсовидний тип черепа — слізні канали часто звужені або зігнуті, через що рідина не встигає стікати куди слід і виходить назовні.
- Вік. У кошенят і зовсім молодих котів очі можуть сльозитися сильніше просто через незрілість слізного апарату.
Якщо виділення прозорі або злегка сіруваті, кіт поводиться активно, апетит у нормі, очі не почервонілі — швидше за все, це варіант норми. Досить просто протирати очі вологою серветкою вранці.
Коли варто насторожитися
Інша справа, якщо до сльозливості додаються інші симптоми. Ось тут вже краще не відкладати візит до ветеринара.
Звертайте увагу на:
- гнійні або жовтувато-зелені виділення замість прозорих;
- почервоніння та набряк повік;
- кіт мружиться, часто труть лапою морду;
- неприємний запах з ока;
- виділення тільки з одного ока, при цьому раніше такого не було;
- шерсть навколо очей злипається, змінює колір (типово рудуваті або коричневі патьоки, особливо помітні на білій шерсті);
- загальна млявість, відмова від їжі, підвищена температура.
Такий набір ознак може вказувати на кон’юнктивіт, блефарит, закупорку носослізного каналу або навіть на початок респіраторної інфекції — герпесвірус і калицивірус у котів часто починаються саме з очей.
Основні причини патологічного сльозотечі
Інфекції та віруси
Герпесвірус кішок — доволі підступна штука. Він може роками сидіти в організмі в неактивній формі, а загострюватися на тлі стресу, переохолодження чи ослабленого імунітету. Один із перших симптомів — саме сльозливість, яка потім переходить у гнійні виділення, чхання, іноді виразки на рогівці.
Алергія
Так, у котів теж буває алергія, і очі часто перші сигналізують про проблему. Реакція може виникнути на новий корм, пилок рослин, побутову хімію, навіть на новий наповнювач для лотка. Якщо помітили, що сльозотеча збігається з появою чогось нового в побуті — спробуйте прибрати подразник і подивіться на реакцію.
Сторонні предмети чи травми
Кішки — істоти цікаві, лізуть носом куди тільки можна. Порошинка, шерстинка, гілочка з прогулянки на балконі — усе це може подряпати рогівку чи просто застрягти під повікою. У такому випадку сльозотеча зазвичай виникає раптово і з одного ока.
Закупорка носослізного каналу
Канал, яким сльоза відводиться в носову порожнину, може бути звуженим від народження (як у персів) або закупореним через запалення, набряк чи навіть пухлину в більш зрілому віці. Тоді рідина не встигає стікати куди треба і йде через край повіки.
Проблеми з зубами
Звучить дивно, але це реальність. Корені верхніх іклів у котів розташовані близько до носослізного каналу. Запалення ясен, абсцес чи карієс можуть тиснути на канал і провокувати сльозотечу з того ж боку, де проблемний зуб.
Що можна зробити самостійно
Перш ніж бігти до клініки з кожним ранковим підтіком, спробуйте прості кроки вдома.
Протирайте очі вранці ватним диском, змоченим у теплій кип’яченій воді або спеціальному лосьйоні для очей з зоомагазину (звичайні людські засоби на основі спирту чи мила категорично не підходять). Рухи — від зовнішнього кута ока до внутрішнього, для кожного ока окремий диск.
Слідкуйте за вологістю повітря вдома, особливо в опалювальний сезон. Зволожувач повітря — недорогий засіб, який реально знижує подразнення слизових як у котів, так і у людей.
Перегляньте раціон, якщо підозрюєте алергію. Іноді досить перевести кота на гіпоалергенний корм на пробний період у два-три тижні, щоб зрозуміти, чи проблема в їжі.
У порід зі сплющеною мордою (перси, екзоти, гімалайські) щоденне протирання очей — це не примха, а необхідна частина догляду. Без цього кірочки накопичуються, шерсть під очима постійно волога, і ризик запалення зростає в рази.
Коли точно потрібен ветеринар
Не варто чекати, “само пройде”, якщо:
- виділення стали гнійними чи змінили колір;
- кіт активно розчісує морду лапами, аж до саден;
- очі опухли або почервоніли;
- симптом триває більше трьох-чотирьох днів без покращення;
- підвищилась температура тіла, кіт відмовляється від їжі.
Ветеринар зазвичай проводить огляд з лампою Вуда, перевіряє прохідність носослізного каналу, за потреби бере мазок на бактеріологічний аналіз. Лікування залежить від причини — це можуть бути краплі з антибіотиком, промивання каналу, а в складних випадках і хірургічне втручання при вродженій закупорці.
Профілактика на щодень
Регулярний огляд морди під час звичного вечірнього поглажування допомагає помітити проблему на ранній стадії. Вакцинація проти респіраторних інфекцій знижує ризик герпесвірусних загострень. Збалансований раціон і відсутність різких змін у годуванні — теж свого роду профілактика алергічних реакцій.
І ще один момент: не ігноруйте породні особливості. Якщо у вас перс чи британець, сльозливість очей, швидше за все, буде супроводжувати кота все життя в тій чи іншій мірі — і це просто треба взяти в звичку контролювати, а не лякатися щоразу.
Ранкова вологість очей у кота — часто зовсім не хвороба, а звичайна фізіологічна реакція організму на сон. Але уважне спостереження за кольором виділень, поведінкою тварини і супутніми симптомами дозволяє вчасно розпізнати, коли справа не в природі, а в реальній проблемі зі здоров’ям. Краще один раз показати кота лікарю і почути “все гаразд”, ніж пропустити початок серйозного запалення.