Здоров'я тварин

Що робити, якщо у собаки тріскаються подушечки лап

· 5 хв читання
Що робити, якщо у собаки тріскаються подушечки лап

Тріщини на подушечках — це не просто косметична проблема. Собаці боляче ходити, вона починає кульгати або облизувати лапу до крові, а власники часто помічають це запізно — коли шкіра вже потріскалась глибоко і почала кровоточити.

Подушечки лап захищають кістки та суглоби від ударів, працюють як амортизатор і терморегулятор. Коли на них з’являються тріщини, собака втрачає цей захист, і кожен крок по асфальту чи каменю перетворюється на неприємність.

Чому взагалі тріскаються подушечки

Причин насправді багато, і не завжди винна погода, хоча взимку та влітку проблема загострюється найчастіше.

Пересушена шкіра. Подушечки складаються з жирової тканини та товстого шару кератину. Якщо шкіра пересихає — через клімат, надто часті купання чи агресивні миючі засоби — вона втрачає еластичність і починає розтріскуватись, як земля після посухи.

Реагенти на дорогах. Взимку комунальники сиплять сіль і хімічні суміші проти ожеледиці. Ці речовини буквально роз’їдають шкіру лапи, висушуючи її до тріщин. Багато власників помічають загострення саме з листопада по березень.

Гаряче покриття влітку. Асфальт у спеку розігрівається до 50-60 градусів. Подушечки не просто печуться — вони обпалюються, а потім на місці опіку з’являються тріщини і навіть виразки.

Нестача вітамінів. Дефіцит цинку, вітамінів групи В чи омега-3 жирних кислот безпосередньо впливає на стан шкіри, включно з подушечками лап. Часто це супроводжується ще й тьмяною шерстю чи лупою.

Грибкові та бактеріальні інфекції. Іноді тріщини — не причина, а наслідок. Спочатку з’являється грибок або бактерія, шкіра запалюється, потім тріскається.

Аутоімунні захворювання. Рідше, але буває — пемфігус чи інші аутоімунні патології також проявляються тріщинами на подушечках, часто разом із ураженням носа чи ясен.

Механічні пошкодження. Гострі камінці, скло, лід — усе це може подряпати чи порізати подушечку, а тріщина потім не загоюється через постійне навантаження при ходьбі.

Як зрозуміти, що проблема серйозна

Як зрозуміти, що проблема серйозна

Не кожна тріщина потребує термінового візиту до ветеринара, але є ознаки, які ігнорувати не варто:

  • собака кульгає або відмовляється ставати на лапу;
  • з тріщини сочиться кров або гній;
  • подушечка набрякла, почервоніла, гаряча на дотик;
  • пес постійно облизує чи кусає лапу;
  • з’явився неприємний запах;
  • тріщина глибока і не затягується більше тижня.

Якщо хоча б два пункти зі списку про вашого пса — краще не тягнути й показати тварину лікарю. Поверхневі тріщини часто заживають самі за кілька днів при правильному догляді, а от глибокі можуть інфікуватися і перетворитися на серйозну проблему з абсцесом.

Перша допомога вдома

Перша допомога вдома

Перш ніж лізти до аптечки, треба оглянути лапу цілком — іноді причина не в тріщині, а в застряглому уламку скла чи колючці, яку собака сама дістати не може.

Промийте лапу теплою водою, без мила чи агресивних засобів. Якщо є забруднення — очистіть акуратно, ватним диском. Далі варіанти залежать від стану пошкодження.

При неглибоких тріщинах допомагають:

  • вазелін або спеціальний бальзам для лап (продаються у зоомагазинах, часто з воском чи маслом ши);
  • кокосова олія — багато власників хвалять її за загоювальні властивості, наносити двічі на день;
  • бальзами з пантенолом, які продають в аптеках для людей — вони теж підходять, головне, щоб собака не злизувала одразу.

Якщо тріщина кровоточить, спочатку зупиніть кров — притисніть стерильною серветкою на кілька хвилин. Потім обробіть антисептиком без спирту, наприклад хлоргексидином, і накладіть неопреновий шкарпеток чи спеціальний бут для собак, щоб пес не розлизував рану і не заносив бруд.

Дуже глибокі тріщини, які кровоточать сильно або не зупиняються — це вже привід їхати до клініки, а не експериментувати вдома.

Чого точно не варто робити

Не мастіть тріщини йодом чи зеленкою — вони пересушують шкіру ще сильніше і взагалі пекучі, собака буде страждати додатково.

Не використовуйте людські креми з віддушками чи спиртом — вони можуть викликати ще більше подразнення.

Не забороняйте собаці гуляти зовсім — рух потрібен, просто виберіть м’якшу поверхню, траву замість асфальту, і скоротіть тривалість прогулянки на час загоєння.

Профілактика: як не допустити тріщин

Профілактика: як не допустити тріщин

Регулярний огляд лап — звичка, яку варто виробити з цуценячого віку. П’ять хвилин раз на кілька днів, і ви побачите проблему на початковій стадії, коли шкіра лише почала грубіти чи сохнути.

Влітку намагайтеся гуляти зранку або ввечері, коли асфальт не розжарений. Простий тест — прикладіть долоню до покриття на п’ять секунд, якщо терпіти важко, то й лапам собаки буде боляче.

Взимку після прогулянки обов’язково мийте лапи теплою водою, змиваючи залишки реагентів і солі. Багато власників тримають біля дверей тазик саме для цього — стало вже звичним ритуалом для міських собак.

Спеціальні воски для лап, які наносять перед прогулянкою, створюють захисний бар’єр від холоду, солі та гарячого асфальту. Продаються практично в кожному зоомагазині, коштують недорого і працюють доволі ефективно.

Черевики для собак — варіант для тих, хто гуляє в екстремальних умовах: сильний мороз, гострий гравій, гаряче каміння на пляжі. Не всі собаки одразу приймають взуття, тому привчати краще поступово, вдома, короткими сесіями по кілька хвилин.

Раціон теж має значення. Омега-3 жирні кислоти, які містяться в рибі чи спеціальних добавках, покращують стан шкіри в цілому, включно з подушечками. Якщо сумніваєтесь у балансі раціону — порадьтесь з ветеринаром щодо вітамінних комплексів.

Коли справа не в погоді

Якщо тріщини з’являються регулярно, незалежно від сезону, і домашні методи не допомагають — варто копнути глибше. Можливо, справа в алергії на корм чи побутову хімію, якою миють підлогу вдома. Або в ендокринних порушеннях — гіпотиреоз у собак часто проявляється саме проблемами зі шкірою.

Ветеринар може призначити аналізи крові, зішкріб шкіри на грибок, а в складних випадках — біопсію. Це звучить серйозно, але дозволяє точно знайти причину замість того, щоб роками лікувати симптом.

Порода теж має значення. У собак з тонкою шкірою — хаскі, бордер-колі, деякі дрібні породи — подушечки за природою чутливіші, і їм потрібен ретельніший догляд порівняно, скажімо, з лабрадором чи вівчаркою, у яких шкіра товща і витриваліша.

Тріщини на подушечках лап рідко бувають смертельно небезпечними, але вони точно псують собаці якість життя. Регулярний огляд, захист від екстремальних температур і хімії, плюс якісний догляд — і більшість проблем можна попередити ще до того, як вони почнуться. А якщо тріщина вже з’явилась — не панікуйте, в більшості випадків достатньо простих домашніх засобів і трохи терпіння, щоб лапи знову стали здоровими.