Собака лежить на підлозі, боки ходять ходором, язик звисає набік, ніби вона щойно пробігла кілька кілометрів. А насправді просто лежала на дивані. Знайомо? Більшість власників хоч раз таке бачили і губилися — це нормально чи вже треба бігти до ветеринара.
Відповідь залежить від багатьох дрібниць: пори року, породи, віку тварини, того, що вона робила перед цим. Іноді важке дихання — звичайна фізіологія. А іноді це перший сигнал, що щось всередині організму пішло не так.
Коли часте дихання — це нормально
Собаки не пітніють так, як люди. У них практично немає потових залоз на тілі, тільки на подушечках лап. Тому основний спосіб охолодження — це дихання, точніше панting, те саме висолоплення язика з частим поверхневим диханням.
Це нормально в таких ситуаціях:
- після активної прогулянки чи гри з м’ячиком;
- у спеку, особливо якщо вологість повітря висока;
- коли собака схвильована — зустріч господаря, приїзд гостей, поїздка в машині;
- під час чи одразу після їжі, особливо якщо їла жадібно;
- у брахіцефалів (мопси, бульдоги, пекінеси) навіть у спокої — у них так влаштована анатомія морди.
Якщо дихання заспокоюється за 10-15 хвилин після навантаження і собака поводиться звично — грає, п’є воду, цікавиться навколишнім — приводу для паніки немає.
Тривожні ознаки, які не варто ігнорувати
А ось тут вже інша історія. Якщо собака дихає важко без видимої причини — просто лежала і раптом почала хапати повітря — це привід придивитися уважніше.
Насторожити повинні:
- дихання не заспокоюється довше 30-40 хвилин у спокійному стані;
- ясна або язик набувають синюватого, блідого чи надто яскраво-червоного відтінку;
- собака дихає з відкритим ротом, хоча раніше цього не робила в спокої;
- чути хрипи, свист, булькання при вдиху чи видиху;
- живіт і груди рухаються якось асинхронно, ніби собака докладає зусиль до кожного вдиху;
- тварина відмовляється лягати, воліє сидіти або стояти, витягнувши шию;
- поряд з важким диханням з’явилася млявість, відмова від їжі, блювота.
Один з таких симптомів окремо — вже привід замислитися. Кілька разом — це вже сигнал не відкладати візит до клініки.
Причини, чому собака важко дихає
Причин насправді багато, і вони дуже різні за серйозністю.
Перегрів і тепловий удар. Найчастіша причина влітку. Собаки в машині на сонці, довгі прогулянки в спеку без тіні й води — класика, яка щороку призводить до трагедій. Тепловий удар розвивається швидко, температура тіла піднімається до 41-42 градусів, і без допомоги тварина може загинути протягом години.
Ожиріння. Зайва вага серйозно навантажує серце і легені. Товстій собаці важко дихати навіть при короткій прогулянці, бо жир буквально стискає грудну клітку і діафрагму.
Проблеми з серцем. Кардіоміопатія, недостатність клапанів, скупчення рідини в грудній порожнині — усе це часто проявляється саме через задишку, особливо вночі чи в спокої.
Захворювання дихальних шляхів. Трахеальний колапс (частий у йорків і чихуахуа), пневмонія, бронхіт, стороннє тіло в горлі чи навіть звичайна травинка, яка застрягла і дратує слизову.
Анатомічні особливості брахіцефалів. У мопсів, бульдогів, ши-тцу вузькі носові ходи, подовжене піднебіння, звужена трахея. Їм важко дихати практично завжди, а в спеку чи при найменшому навантаженні стан різко погіршується.
Біль і стрес. Собака, яка щось пошкодила чи відчуває сильний біль — після травми, під час пологів, при завороті шлунка — теж дихає часто і поверхнево. Це реакція нервової системи.
Алергічна реакція чи набряк гортані. Після укусу комахи, вакцинації чи контакту з алергеном дихання може ускладнитися за лічені хвилини. Це вже екстрена ситуація.
Отруєння. Деякі токсини впливають на дихальний центр або викликають набряк легень.
Що робити власнику
Перше — оцінити ситуацію тверезо. Якщо собака щойно бігала, спекотно надворі, і за 20 хвилин усе прийшло в норму — просто налийте свіжої води і дайте відпочити в тіні.
Якщо ж дихання не заспокоюється, ясна змінили колір, або собака поводиться незвично млявою — дії такі:
Перенесіть тварину в прохолодне, провітрюване місце. Не лийте на неї холодну воду різко, це може викликати спазм судин, краще обкласти вологими рушниками область живота і лап, дати попити.
Огляньте пащу — чи немає стороннього предмета, набряку, дивного кольору слизової. Якщо є набряк морди чи горла — це може бути алергічна реакція, і рахунок йде на хвилини.
Виміряйте, якщо є можливість, температуру ректально. Норма для собаки 37,5-39 градусів. Усе, що вище 40 — привід терміново їхати до клініки.
Не давайте людські ліки самостійно — жарознижувальні для людей токсичні для собак, а знеболювальні можуть замаскувати серйозну проблему.
Якщо собака непритомніє, дихання стає рідким і поверхневим, або навпаки — судомним — це критична ситуація, і час дорогий.
Коли обов’язково до ветеринара
Не варто чекати “може само пройде”, якщо:
- симптом повторюється регулярно, навіть у спокійному стані;
- собаці більше 7 років і раніше такого не було;
- порода відноситься до брахіцефалів і задишка посилюється;
- є супутні симптоми — кашель, набряки, зміна апетиту, слабкість;
- дихання утруднене більше години поспіль.
Ветеринар зазвичай призначає рентген грудної клітки, ехокардіографію, аналізи крові. Іноді достатньо простого огляду горла, щоб знайти стороннє тіло чи запалення.
Важке дихання у собаки — це не діагноз сам по собі, а симптом. Іноді нешкідливий, іноді дуже серйозний. Головне правило просте: якщо сумніваєтеся — краще зайвий раз показати тварину лікарю, ніж пропустити початок серйозної хвороби. Собака не скаже словами, що їй погано, вона покаже це поведінкою і диханням. Завдання господаря — вміти це прочитати вчасно.