Хом’як вкусив вас за палець — і перше, що спадає на думку: “яка ж він агресивна тварина”. Але це не так. Хом’яки не кусаються від злості чи бажання завдати шкоди. Вони кусаються від страху, болю або тому, що просто сплутали ваш палець із шматочком моркви. Розібратися в причинах — половина справи. Друга половина — терпіння і правильний підхід.
Чому хом’як кусається насправді
Найчастіша причина — страх. Хом’як — здобич за природою, а не хижак. У дикій природі на нього полюють птахи, лисиці, змії. Тому будь-який раптовий рух великої руки над клітиною сприймається як загроза. Особливо це стосується нових тварин, яких щойно принесли з зоомагазину чи від заводчика.
Друга причина — поганий зір. У хом’яків він досить слабкий, зате нюх компенсує це з лишком. Якщо перед цим ви їли яблуко чи тримали в руках насіння соняшника, запах залишається на пальцях. Хом’як просто намагається з’ясувати, чи не їжа це часом.
Буває й так, що тварину розбудили посеред дня. Хом’яки — нічні жителі, і денний сон для них священний. Різке пробудження викликає паніку, а паніка — це завжди укус як спосіб захисту.
Ще один момент, про який часто забувають — біль. Якщо хом’як хворий, у нього щось болить (наприклад, зуби виросли занадто довго й впиваються в щоки) або він недавно пережив стрес — переїзд, гучний звук, інша тварина в будинку — агресія може зрости в рази. У такому випадку варто придивитися уважніше і, можливо, показати звірка ветеринару.
І окремо варто згадати самок у певний період — вагітних чи з малюками. Тут інстинкт захисту потомства працює на повну, і навіть найлагідніша хом’ячиха може огризнутися на будь-яку спробу втручання в гніздо.
Різні види хом’яків — різний характер
Сирійські хом’яки зазвичай спокійніші і легше йдуть на контакт, особливо якщо живуть поодинці (а жити вони мають саме так — це територіальні тварини). Джунгарики та інші карликові види дрібніші, швидші, нервовіші — і кусаються частіше просто через свою метушливість. З ними доводиться бути обережнішим, рухи мають бути повільнішими.
Як зрозуміти, що хом’як боїться
Перш ніж лізти рукою в клітину, варто навчитися читати мову тіла звірка. Ознаки того, що хом’як зараз не в настрої для контакту:
- стоїть на задніх лапках, піднявши передні — це поза захисту, а не привітання;
- пищить або цокає зубами;
- притискається до дна клітини, намагаючись здатися меншим;
- різко завмирає при наближенні руки.
Якщо бачите щось із цього — краще відкласти спроби познайомитися ближче. Форсувати процес — гарантований спосіб отримати ще більше недовіри, а іноді й черговий укус.
Як привчити хом’яка до рук: покроково
Тут головне правило одне — не поспішати. Серйозно, це може зайняти від кількох днів до трьох-чотирьох тижнів, залежно від характеру конкретного звірка. Хтось стає ручним буквально за тиждень, а хтось довіряє тільки після місяця щоденної роботи.
Перші дні — просто спокій. Щойно принесли хом’яка додому — не чіпайте його два-три дні. Дайте звикнути до нового запаху, звуків, клітини. Це найважливіший етап, який власники найчастіше пропускають через нетерпіння. А даремно.
Розмовляйте з ним. Звучить дивно, але голос — це те, до чого хом’як звикає найшвидше. Просто говоріть щось спокійним тоном, коли підходите до клітини, годуєте чи прибираєте. За кілька днів звірок почне асоціювати ваш голос з безпекою, а не з загрозою.
Годування з рук. Коли хом’як перестав ховатися при вашому наближенні, спробуйте пригостити його чимось смачним просто з долоні. Соняшникове насіння, шматочок огірка, трохи вареної гречки — підійде майже все, що він любить. Руку тримайте нерухомо, дайте йому самому підійти і взяти частування.
Тут важливий нюанс: не тримайте їжу пальцями, а покладіть на розкриту долоню. Так менше шансів, що хом’як переплутає палець із їжею в темряві клітини.
Дозвольте залазити на руку самому. Наступний крок — покласти розкриту долоню в клітину так, щоб хом’як міг сам на неї заскочити в пошуках частування. Не хапайте, не піднімайте різко. Нехай ініціатива буде за ним.
Обережне піднімання. Коли звірок вже спокійно залазить на руку і бере їжу без страху, можна пробувати трохи піднімати долоню — на пару сантиметрів, не вище. Якщо помітили тривогу — одразу опустіть назад.
Весь цей процес краще проводити ввечері або вночі, коли хом’як активний за своєю природою. Спроби гратися з ним удень, коли він хоче спати — це майже завжди провал і зайвий стрес для тварини.
Чого точно не варто робити
Не будіть хом’яка руками посеред дня, навіть якщо дуже хочеться показати його друзям чи дітям. Не хапайте зверху — для дрібного звірка це виглядає точнісінько як атака хижого птаха. Краще підводити долоню збоку або знизу.
Не мийте руки одразу перед контактом парфумованим милом чи не тримайте попередньо їжу з різким запахом — це може спровокувати оборонний укус просто через сплутування запахів.
Дітям варто пояснити, що хом’як — не іграшка, і різкі рухи або спроби стиснути в кулачку закінчаться укусом гарантовано. Взагалі маленьким дітям краще спілкуватися з хом’яком тільки під наглядом дорослих.
Не карайте хом’яка за укус. Ні криком, ні тим більше фізично. Це тільки закріпить асоціацію “людина = небезпека” і відкине весь прогрес назад.
Що робити, якщо все ж вкусив
Промийте ранку теплою водою з милом — хом’яки чисті тварини, але про всяк випадок краще перестрахуватися. Якщо укус глибокий або довго кровоточить, варто звернутися до лікаря. Але зазвичай це просто неприємний, хоч і не небезпечний, укол — шкіра швидко заживає.
І головне — не варто одразу вважати, що звірок агресивний і “не піддається дресируванню”. Часто один невдалий контакт — це просто збіг обставин: різкий рух, запах їжі на руках, або звірка розбудили не вчасно. Спробуйте ще раз, тільки повільніше.
Скільки часу займе процес насправді
Тут все індивідуально. Молоді хом’ячата, яких взяли в 4-6 тижнів, зазвичай звикають швидше — приблизно за тиждень-два регулярного спокійного спілкування. Дорослі особини, особливо ті, що жили в поганих умовах у зоомагазині чи мали негативний досвід контакту з людьми, можуть звикати місяцями.
Буває і так, що хом’як так і залишається насторожено ставитися до рук — просто такий темперамент. У цьому немає нічого поганого, головне — поважати його межі і не форсувати контакт силою.
Головне в усій цій справі — регулярність і терпіння. П’ять хвилин щодня дають набагато кращий результат, ніж одна довга сесія раз на тиждень. Хом’як — тварина звички, і чим передбачуванішою буде ваша поведінка, тим швидше він перестане бачити у вас загрозу.