Папуга, який годинами длубається в пір’ї, чухається до крові або систематично висмикує пух на грудях — це не примха і не звичайна гігієна. Найчастіше за таким поводженням стоїть конкретна проблема: паразити, шкірне захворювання, стрес або банальна нудьга. Іноді причин кілька одразу, і саме тому власники так довго блукають від одного припущення до іншого, поки не знайдуть справжнього винуватця.
Легке чухання після купання чи линьки — це норма. А от коли птах вискубує пір’я до голої шкіри, розчісує себе до ранок або взагалі перестає їсти через це заняття — тут вже треба розбиратись серйозно.
Паразити — перше, що варто виключити
Пероїди, кліщі, блохи — вся ця компанія любить оселятися саме там, куди папузі складно дотягнутися дзьобом. Тому птах і намагається дістати їх лапками або треться об жердинку.
Ознаки паразитарного ураження зазвичай такі:
- дрібні цятки або крихітні комашки біля основи пера;
- пір’я виглядає обгризеним по краях, ніби хтось акуратно підстриг його ножицями;
- шкіра почервоніла, іноді з лусочками;
- папуга особливо активно чухає ділянку під крилами і навколо клоаки.
Побачити паразита неозброєним оком складно — вони дрібні і швидко ховаються в пір’яному покриві. Тому найкращий варіант — везти птаха до орнітологічного ветеринара, який зробить зіскрібок або огляне пір’я під лупою. Самолікування тут ризиковане: неправильно підібраний препарат може просто не подіяти, а от нашкодити цілком здатний.
Проблеми зі шкірою і алергії
У корелл та жако досить часто трапляється так звана PBFD (хвороба дзьоба і пір’я) — вірусне захворювання, яке викликає деформацію пера і сильний свербіж. Але це далеко не єдина причина шкірних проблем.
Сухе повітря в квартирі взимку, коли батареї працюють на повну, теж робить шкіру птаха сухою і подразненою. Папуга починає чухатись просто тому, що йому некомфортно, як людині при обвітреній шкірі. Додайте сюди недостатню вологість повітря і рідкі купання — і ось вам готовий рецепт постійного свербежу.
Алергічні реакції теж бувають, хоча діагностувати їх складніше. Новий корм, інший наповнювач для клітки, навіть освіжувач повітря в кімнаті — все це потенційні подразники. Якщо чухання почалося одразу після зміни якогось з таких факторів, варто спробувати повернути все як було і подивитись на реакцію.
Стрес і психологічні причини
Ось тут починається найцікавіше — і найскладніше водночас. Папуги, особливо великі види на кшталт жако чи какаду, надзвичайно чутливі до змін в оточенні. Переїзд, поява нового члена сім’ї, зміна графіка господаря, навіть перестановка меблів у кімнаті — все це може викликати таку реакцію.
Самощипання на нервовому ґрунті — доволі поширена проблема серед птахів, які живуть на самоті довгий час. Папуга — соціальна тварина, йому потрібне спілкування, увага, ігри. Коли цього немає, він починає займатися собою — і не в хорошому сенсі. Вискубування пір’я стає своєрідним замінником активності, яку він недоотримує.
Часто буває так: господар працює з ранку до вечора, папуга сидить у клітці весь день сам, і до вечора у нього просто накопичується енергія і тривога, яку нема куди подіти. Результат — залисини на грудях або на ногах, які птах вискубує сам собі систематично, майже як ритуал.
Ще один момент — гормональні сплески. У період розмноження навіть птахи без пари можуть поводитися нетипово, включно з надмірним доглядом за пір’ям аж до самопошкодження.
Нудьга і брак стимуляції
Це трохи перетинається зі стресом, але заслуговує окремої згадки. Папуга — істота розумна, яка потребує розумового навантаження не менше, ніж фізичного. Клітка без іграшок, жердинок різної товщини, без можливості гризти дерево чи розбирати щось на частини — це як тримати активну дитину в порожній кімнаті без книжок і іграшок.
Коли птаху абсолютно нічим зайнятись, він переключається на власне тіло. Спочатку це просто часте чухання, потім — вищипування окремих пір’їн, а в занедбаних випадках — повноцінне самопошкодження шкіри.
Рішення тут не завжди в дорогих іграшках із зоомагазину. Іноді досить дати папузі гілку свіжого верболозу з корою, паперовий пакет, який можна пошматувати, або просто частіше випускати з клітки погуляти по кімнаті під наглядом.
Неправильне харчування
Дефіцит вітаміну А, брак жирних кислот в раціоні, надлишок насіння соняшника замість збалансованого корму — все це відображається на стані пір’я і шкіри. Пір’я стає ламким, тьмяним, папуга активніше його чистить, намагаючись позбутися пошкоджених ділянок, і в підсумку висмикує більше, ніж потрібно.
Раціон, побудований переважно на насінні, — це взагалі окрема біда багатьох домашніх папуг. Смачно, птах їсть охоче, але користі мало. Збалансований раціон з включенням овочів, фруктів, спеціалізованого гранульованого корму суттєво знижує ризик подібних проблем.
Захворювання внутрішніх органів
Іноді проблема ховається значно глибше, ніж здається на перший погляд. Захворювання печінки, нирок, щитоподібної залози можуть проявлятися саме через стан пір’я і поведінку птаха. Папуга починає надмірно доглядати за собою, тому що організм посилає сигнали дискомфорту, а тварина реагує на це доступним їй способом — вилизуванням і вищипуванням.
У таких випадках самощипання зазвичай супроводжується іншими симптомами: зміною апетиту, млявістю, зміною кольору посліду. Якщо помітили комбінацію з кількох таких ознак — це вже привід не відкладати візит до лікаря.
Що робити власнику
Перший крок — спостереження. Треба зафіксувати, коли саме починається чухання, чи є сезонність, чи пов’язано це з якимись подіями в домі. Ця інформація дуже допоможе ветеринару звузити коло пошуку.
Другий крок — огляд умов утримання. Перевірте вологість повітря (оптимально 50-60%), розмір клітки, наявність іграшок і різноманітних жердинок, режим освітлення (папугам потрібно 10-12 годин темряви для повноцінного відпочинку).
Третій — перегляньте раціон. Якщо основа харчування — насіннєва суміш, це вже сигнал щось міняти.
І останнє, найважливіше — не затягуйте з візитом до орнітолога, якщо чухання переросло у вищипування пір’я з оголенням шкіри або з’явилися ранки. Птахи — істоти маленькі, і те, що для людини здається дрібницею, для них може швидко перерости у серйозну проблему зі здоров’ям.
Самощипання і надмірне чухання рідко минають самі собою. Чим раніше знайдено причину — паразити це, стрес чи проблеми з харчуванням — тим швидше птах повернеться до нормального стану і перестане мучити себе і власника постійним видовищем обскубаного пір’я.