Побачили, як ваш пес щипає траву на прогулянці, а потім його вивертає просто на газоні? Не панікуйте. Це один з найпоширеніших “дивних” собачих ритуалів, і в переважній більшості випадків нічого страшного не відбувається.
Ветеринари навіть мають для цього окремий термін — pica, точніше її різновид, коли тварина їсть неїстівні або нехарактерні для раціону речі. Трава сюди теж потрапляє, хоч і виглядає нешкідливо порівняно з камінцями чи шкарпетками.
Це нормальна поведінка чи привід турбуватись
Дослідження бельгійських та американських ветеринарів показують цікаву статистику: близько 80% собак хоч раз у житті їли траву. При цьому блювота після цього трапляється не завжди — лише приблизно у чверті випадків. Тобто якщо ваш собака зжував пучок травинок і спокійно побіг далі гратись — це майже завжди в межах норми.
Цікавий факт: більшість собак, які їдять траву, не виглядають хворими до цього. Вони не сумні, не відмовляються від їжі, апетит у нормі. Просто йдуть, зривають траву і жують із задоволенням, як ніби це смаколик.
Основні причини такої поведінки
Однозначної відповіді, чому собаки так роблять, наука поки не дала. Але є кілька версій, які найчастіше озвучують ветеринари.
Інстинкт диких предків. Вовки та інші дикі псові іноді споживають рослинну їжу — і це закладено на генетичному рівні. Домашні собаки успадкували цю звичку, хоча практичної потреби в ній вже давно немає.
Проблеми з травленням. Якщо у шлунку скупчилась зайва слиз, гази чи є легке подразнення слизової, трава може діяти як природний подразник, що провокує блювоту і полегшення стану. Собака ніби сама себе “лікує”.
Нестача клітковини в раціоні. Деякі корми бідні на рослинні волокна, і організм тварини намагається компенсувати цей дефіцит доступними засобами — тобто травою на найближчому газоні.
Нудьга або стрес. Так, це теж має місце. Собаки, які довго сидять вдома на самоті або відчувають тривогу, іноді починають гризти все підряд — меблі, взуття, і трава не виняток.
Просто смакує. Звучить банально, але деяким собакам справді подобається смак і текстура свіжої трави, особливо навесні, коли вона молода і соковита.
Коли варто хвилюватись
Ось тут вже треба уважніше придивитись до поведінки улюбленця. Одна справа — з’їв трохи трави й побіг далі гратись. Інша — коли це супроводжується додатковими симптомами.
Зверніть увагу, якщо помічаєте:
- часту та повторювану блювоту протягом дня;
- в’ялість, відмову від їжі чи води;
- діарею одночасно з блюванням;
- кров у блювотних масах (навіть невеликі прожилки);
- собака їсть трави набагато більше, ніж зазвичай, майже одержимо;
- біль у животі — тварина скиглить, коли до неї торкаються, приймає незвичну позу.
Якщо є хоч один із цих симптомів — це вже привід звернутись до ветеринара, а не чекати, поки “само пройде”. Особливо насторожує ситуація, коли собака різко почала їсти набагато більше трави, ніж раніше. Це може свідчити про проблеми зі шлунково-кишковим трактом, паразитів або навіть про більш серйозні внутрішні патології.
Чи можна якось відучити собаку від цієї звички
Повністю відучити навряд чи вийде — та й чи варто, якщо поведінка безпечна. Але зменшити частоту цілком реально.
Спробуйте переглянути раціон. Іноді додавання клітковини у вигляді гарбуза, моркви чи спеціальних кормів з підвищеним вмістом рослинних волокон вирішує проблему за пару тижнів. Собака просто перестає відчувати потребу шукати клітковину на вулиці.
Також варто подумати про фізичну активність. Багато власників помічають, що собаки, які отримують достатньо прогулянок і ігор, менше “заїдають” нудьгу травою. Спробуйте додати ще одну коротку прогулянку в середині дня або пару інтерактивних іграшок вдома.
Якщо підозрюєте, що причина в стресі — тут допоможе спокійніша обстановка, менше різких змін у розпорядку дня, можливо консультація з кінологом чи зоопсихологом, якщо тривожність яскраво виражена.
Чи безпечна трава, яку їсть собака
Тут є важливий нюанс, про який часто забувають власники. Проблема не стільки в самій траві, скільки в тому, де вона росте. Газони в парках, узбіччя доріг, ділянки біля будинків часто обробляють гербіцидами або добривами. Собака, яка з’їла таку траву, ризикує отримати не просто легке розлад шлунку, а справжнє отруєння хімікатами.
Також трава може бути середовищем для яєць гельмінтів чи інших паразитів, особливо якщо там регулярно вигулюють інших тварин.
Тому якщо ваш пес полюбляє поласувати зеленню на прогулянках, краще:
- обирати для вигулу перевірені місця, подалі від оброблених газонів;
- не дозволяти їсти траву біля доріг з інтенсивним рухом (там осідають викидні гази й важкі метали);
- якщо є можливість — виростити невеликий “собачий город” вдома чи на балконі зі спеціальною травою для тварин (продається в зоомагазинах).
Остання порада насправді дуже практична. Спеціальна трава для котів і собак (найчастіше це овес чи пшениця) — недорога, безпечна альтернатива вуличній рослинності. Багато власників ставлять такий горщик на підвіконні, і тварина із задоволенням щипає домашню зелень замість того, що росте біля під’їзду.
Підсумок
Якщо коротко: собака, що з’їла трави й проблювалась одноразово, у більшості випадків не хвора. Це природна поведінка, яка не потребує втручання лікаря. Але якщо ситуація повторюється часто, супроводжується іншими симптомами чи погіршенням загального стану — краще перестрахуватись і показати улюбленця ветеринару. Здоров’я тварини завжди варте зайвого візиту до клініки, навіть якщо потім виявиться, що причин для хвилювання не було.